Виставка на науковому абонементі та декілька цікавих фактів з життя
Павла Тичини, українського поета, державного та громадського діяча:
·
Був одним з 13-ти
дітей у дяка Григорія Тичини. Отримав духовну освіту, мав прекрасний голос,
слух.
·
Мав задатки
художника і в зрілому віці часто шкодував, що не пішов тим шляхом.
·
Свої твори писав
лише олівцем.
·
Павла Тичину
цінувала держава, адже с початком Великої Вітчизняної війни, в липні 1941 року
Тичину було евакуйовано з майже 400-ми академіками, членами-кореспондентами та
іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи. В Уфі Тичина очолював
інститут літератури ім.Т.Шевченка.
·
У квартирі Тичини
була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок.
·
Тичина самотужки
досконало опанував майже 20 іноземних мов. Дав з них цінні поетичні переклади.
О панно Інно, панно Інно!
Я - сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив -
Дитинно, злотоцінно.
Любив? - Давно. Цвіли луги...
О люба Інно, ніжна Iнно,
Любові усміх квітне раз - ще й тлінно.
Сніги, сніги, сніги...
Я Ваші очі пам'ятаю,
Як музику, як спів.
Зимовий вечір. Тиша. Ми.
Я Вам чужий - я знаю.
А хтось кричить: ти рідну стрів!
І раптом - небо... шепіт гаю...
О ні, то очі Ваші.- Я ридаю.
Сестра чи Ви? - Любив...
– Чушь полная! А это еще и
заставляют учить!
– Его стихи вообще мало кто
понимает.
– Для непонятных, и тех, кто
думает, что это "чушь полная": автор написал по типу письма, сестре
той девушки, которую он очень любил. А сам стих учится за 10-20 минут, у кого
как с памятью.
– Він любив сестру Інни,
Поліну, а Інна любила його, хоча він того не помічав. Зате Поліна не любила
його. Але коли Інна померла, тоді він відчув біль втрати і написав цього вірша.
– Краще зїсти кирпичину ніж
учить Павла Тичину…
– Якщо не вивчив серця
мови,
То нічого вірші читать.
Ішов-би пасти ти корови,
Пить пиво та "кирпич" ковтать.
Додайте свій коментар!