«Так починається вчений…»

1992 рік….на фото – студент медичного факультету, лаборант ЦНДЛ Ігор Кайдашев. Ще навчаючись на першому курсі, майбутній вчений чітко усвідомив, що головним рушієм усього прогресу і розвитку є саме наука... А потім був науковий гурток, перші лабораторні дослідження, міжнародні стажування, відкриття, спільні проєкти з провідними вченими-науковцями, захист кандидатської, докторської дисертації, почесні звання та міжнародне визнання…

Наукове сьогодення Університету є результатом успішних справ, наукових пошуків та раціональних рішень проректора з наукової роботи, професора Ігоря Петровича Кайдашева!

Цього святкового дня дозвольте побажати Вам – авторитетному науковцю нових відкриттів, цікавих зустрічей, стрімких висот у науці та щедрих результатів!

А нашим читачам рекомендуємо цікаве інтерв’ю «Так починається вчений…» з молодим ще тоді науковцем Ігорем Кайдашевим.

Підвищення кваліфікації для співробітників

"Університетська бібліотека  — хаб електронних освітніх ресурсів: досвід та перспективи" – тема семінару, який був проведений інформаційно-бібліографічним відділом бібліотеки у межах підвищення кваліфікації для співробітників.

Слухачі ознайомилися з положенням про електронні освітні ресурси, з досвідом університетських бібліотек, з вітчизняними та міжнародними платформами відкритих освітніх ресурсів, обговорили свій досвід з цього питання та визначили перспективи у подальшій роботі.

ЕПОХА Й ОДНЕ ЖИТТЯ

 

Минуть роки й століття, з’являться нові імена й нові відкриття, але визначні вчені в медицині не будуть забуті… їхні імена назавжди будуть вписані до золотої книги її історії.

І.М.Трахтенберг

                                                                                        

25 травня – 115 років від дня народження відомої лікарки-офтальмолога, академіка АМН України, професорки медицини, директорки Одеського інституту очних хвороб та тканинної терапії ім. В.П. Філатова (1957-1985) Надії Олександрівни Пучківської. Науковиця активно брала участь у міжнародних симпозіумах, конференціях (Велика Британія, Єгипет, Делі, Мюнхен, Італія, Мехіко, Лондон, Гельсінкі, Марсель та ін). Під час Другої світової війни Надія Олександрівна – фронтовий лікар. «Мені довелося провести велику кількість операцій і з допомогою магніту витягти багато осколків з очей». Після війни Н. Пучківська працювала разом із професором Володимиром Філатовим. У 1949 році була опублікована її перша робота про результати субтотальної кератопластики, тобто суцільної заміни роговиці. Фактично це продовження відкриттів Філатова, які вперше дозволили ефективно лікувати більма. Монографія науковиці «Пересадка роговиці при ускладнених більмах» двічі видавалася англійською мовою. Змінивши Володимира Петровича на посаді директора інституту офтальмології, Надія Пучківська близько тридцяти років, до 1985 року, керувала ним. У 1978 році академіку Н. О. Пучківській, проф. Н.С. Шульгіній, проф. Г.В. Легезі та канд. мед. наук В.П. Непомнящій за вивчення патогенезу опіків очей, розробку методів лікування опіків очей та їх наслідків була присуджена Державна премія України. Надія Олександрівна брала безпосередню участь у створенні перших вітчизняних лазерів, розробці техніки лазерних операцій, упровадженні ультразвуку в клінічну офтальмологію. 

Нотатки Надії Олександрівни знайшла її молодша сестра Галина Пучківська, опублікувати мемуари Н. Пучківська не встигла. «Розумію, що подробиці моєї біографії нікого не цікавитимуть, — зауважила вона в невеличкій передмові до нотаток, написаних українською мовою. — Але я розглядаю свої спогади як зріз життя звичайної людини в конкретну епоху історії, і це може зацікавити в майбутньому»…Допоміг з публікацією та написав передмову до видання академік І.М. Трахтенберг. Життя Надії Пучківської, звичайне і неймовірно цікаве, знову повернулося до нас.

Наукові праці та книгу спогадів Надії Пучківської «Епоха і моє життя» маємо у фонді наукового абонемента нашої книгозбірні. Запрошуємо до вивчення та прочитання.

 

Перевіряємо роботи на плагіат!

За допомогою програми UNICHECK бібліотекарі перевірять матеріали та нададуть відповідний висновок. Звертатися можна як офлайн (центральна читальна зала), так і онлайн (antiplagiatpdmu@gmail.com). Послуга безоплатна! Поспішайте, дедлайн - 30.06.23 !

Реалізація цієї програми відбувалася більше року завдяки МОН та онлайн-сервісу Unicheck, які тимчасово запровадили безоплатний доступ для українських закладів вищої освіти.

Честь і слава тим, хто боронить нашу землю!

23 травня, уже 82 роки поспіль, українці вшановують памʼять тих, котрі боролися та вмирали за Українську державу. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня відзначати День Героїв. Довгий час цей день святкували підпільно, і лише з проголошенням Незалежності України він набув розголосу. Від 2014 року, після початку неоголошеної московсько-української війни, цього дня вшановують памʼять про полеглих у ній захисників та захисниць України. Це горде і водночас сумне свято – символ непереможності української нації. Памʼятаємо та вшановуємо всіх, хто загинув, захищаючи демократію, відстоюючи права і свободу українців! Вічна памʼять Героям!

День пам’яті жертв політичних репресій в Україні

Указом Президента України від 21 травня 2007 р. встановлено щорічне відзначення Дня пам’яті жертв політичних репресій. Державний терор та репресивні заходи за політичною ознакою в Україні тривали з першої спроби встановлення радянської влади в 1918 р. і до середини 1980-их рр. Терор мав цілеспрямований, організований характер, уразив практично всі верстви української нації – інтелігенцію, військовиків, політиків, діячів церкви, культури, мистецтва. На підставі архівних матеріалів СБ України, від 1927 до 1990 р. в Україні було заарештовано понад мільйон осіб. Крім того, з України примусово виселено 2 млн 880 тис. розкуркулених селян і членів їхніх сімей.

Один із проєктів, який повертає імена і зберігає пам’ять про людей, похованих у Биківнянському лісі під Києвом, найвідомішому місці поховань жертв політичних репресій в Україні, – "Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил". З 2017 року Національний історико-меморіальний заповідник  "Биківнянські могили" за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За архівними даними, тут поховано до 100 тисяч безневинно знищених жертв комуністичного терору. 

За кожним рядком архівних документів – покалічені та знищені долі людей, які щиро прагнули лише одного – вільно жити, працювати, ростити дітей на своїй Богом даній землі. Ми вшановуємо пам’ять кожного, хто боровся з кривавим режимом, попри всі утиски та катування. Путінська росія продовжує геноцид українського народу, потворно наслідуючи усі ганебні методи найкривавішого тоталітарного режиму. Сьогодні Україна демонструє світові надзусилля у боротьбі проти воєнного вторгнення московської держави, вибиваючи окупанта з наших земель та виборюючи тим самим мир у всьому світі. Ми не можемо простити й забути. Ми пам’ятаємо. І Перемога буде за нами!

25 книг, які треба прочитати про українських політв'язнів

 

Вітаємо з Днем науки!

Традиційно у третю суботу травня в Україні відзначають професійне свято наукових працівників – ДЕНЬ НАУКИ. Шановні науковці, щиро вітаємо вас та висловлюємо велику повагу до вашої праці, внески й досягнення в галузі медицини і науки. Ваші дослідження, експерименти та інновації сприяють поліпшенню якості життя людей, забезпечують нові методи лікування та запобігання хвороб, а зусилля і відкриття допомагають нам зрозуміти складні медичні проблеми та знаходити їм раціональні рішення. Зі свого боку, бібліотека всіляко сприяє науковому процесу. Це й створення власних науково-пошукових баз даних, таких як Електронний каталог, університетський Репозитарій та допомога у науковому пошуку літератури, підтримка в наукометрії. Створено таблицю Бібліометричні профілі науковців ПДМУ, де зібрана інформація про профілі викладачів у наукометричних базах Scopus, Web of Science, Гугл- Scholar та відкритий ідентифікатор ученого ORCID.

Найнаближеніший до пацієнта

19 травня – Всесвітній день сімейного лікаря. Сімейна медицина – єдиний вид медичної допомоги, який стосується кожного! Особливо помітною праця фахівців первинної ланки стала під час пандемії COVID-19, коли, незважаючи на ризик для власного життя, сімейні лікарі першими приходили на допомогу до хворих.

Вітаємо всіх сімейних лікарів зі святом! Висловлюємо безмежну вдячність за високий професіоналізм та відданість справі. Від усієї душі бажаємо здоров’я, миру та подальших професійних здобутків!

Запрошуємо на книжковий перегляд «Найнаближеніший до пацієнта», який розгорнуто в центральній читальній залі бібліотеки.

Вишиванка – символ української душі

Кожен свідомий українець одягає вишиту сорочку не тільки на День Незалежності, але й кожного третього четверга травня – на День вишиванки – свято, сповнене українським духом і колоритом. Воно не має жодного політичного підґрунтя і покликане популяризувати українську культуру і традиції. Відомо, що ця подія досі не є офіційною, але свято так припало до душі українцям, що вони радісно його зустрічають вже всімнадцяте, починаючи із 2006 року. Головний атрибут – вишивана сорочка вважається унікальним витвором українського народу, символом ідентифікації українців. Візерунок на вишиванці – це своєрідний код, за символами якого можна прочитати потаємне послання. Завітайте до центральної читальної зали і перегляньте альбоми з техніки та філософії української народної вишивки, що представлені на виставці «Вишиванка – символ української душі».

Міжнародний день музеїв

 Сьогодні, 18 травня, увесь світ відзначає Міжнародний день музеїв.

Це особлива нагода згадати всіх, хто працює в музеях і віддає свою енергію та знання задля збереження культурного надбання нашого суспільства. Віднедавна бібліотека ПДМУ також приєдналася до цієї когорти, адже наш Музей раритетної книги є місцем, де кожне видання є історичним свідченням свого часу, свідченням про те, як колись люди сприймали світ, як розвивалася медична наука та як передавалися знання наступним поколінням.

Запрошуємо всіх відвідати Музей раритетної книги Полтавського державного медичного університету, де можна знайти відповіді на запитання, отримати нові знання та натхнення.

https://biblumsa.blogspot.com/p/blog-page_88.html