«Життя для науки»: Смірнов Валерій Веніамінович

Відкриваємо на нашому блозі рубрику 

Віртуальний бюлетень «Гідні визнання»

1. «Життя для науки»

Смірнов Валерій Веніамінович (1937–2002).

«Всесвіт мікробів… Цей безмежний непомітний для ока космос мікроскопічних «велетнів» життя… Якщо він не піддається непродуманому,  шкідливому, руйнівному втручанню ззовні – це надійний, стратегічний фундамент здоров’я людини. Насправді, господарем біосфери є не  людина, а унікальний світ мікробів, що за різноманіттям видів, пристосованості і загальній біомасі, домінує порівняно з іншими суб’єктами живого… 

Істина, що з цими «мовчазними армадами» слід звертатися на «ви» і жодним чином не інакше, сьогодні стає не тільки очевидною, але і злободенною. Перемога антибіотиків і, як наслідок, патогенізація умовно-нешкідливих бактерій та хронізація низки хвороб і синдромів – своєрідна відповідь світу мікробів. У цьому сенсі пробіотики – носії та стимулятори корисних біотичних процесів природного бактеріального генезу – постають новим «вічним рушієм» сучасної медицини» (Олена Лук’янова).

Слід зазначити, що одним із перших термін «пробіотики» став використовувати авторитетний вчений-мікробіолог і вірусолог, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, лауреат премій ім. Д. Заболотного й О. Панадіна, академік Національної академії наук України, директор Інституту мікробіології та вірусології ім. Д. Заболотного НАНУ (1977-2002 рр.) – Валерій Веніамінович Смірнов (1937–2002). Цього року, 7 березня, йому мало б виповнитися 80 років із дня народження.

Про сферу наукових і громадських інтересів свідчить його активна професійна діяльність: президент Українського товариства мікробіологів, відповідальний секретар Ради з питань науки і науково-технічної політики при Президентові України, голова Української ради з проблеми «Біотехнологія», головний редактор «Мікробіологічного журналу» – (ISSN 1028-0987)  видається з 1934 р, входить в базу даних SCOPUS  й реферується в PubMed.

В.В. Смірнов належав до нечисленої когорти вчених, наділених талантом продукувати ідеї й домагатися їх втілення в життя. Наукові роботи вченого присвячені розробці вірусних вакцин, отриманню антибіотиків та біологічно активних речовин із бактерій та вищих рослин. Він автор понад 400 наукових праць, 7 монографій і підручника для вищих навчальних закладів.