Історія України-Руси

До 125-річчя від часу видання першого тому «Історії України-Руси» М. Грушевського

«Вправді невеселий переважно образ дає нам наша історія, сумнїший може часом нїж иньші, але суспільність, що має віру в себе, мусить мати і відвагу глянути на неприкрашену правду свого минулого, щоб зачерпнути в ній не зневіру, а силу».

Ці слова, сповнені поваги до свого народу, до сучасників та нащадків, які мають створити незалежну державу, Михайло Сергійович Грушевський написав у Передмові до першого видання першого тому «Історії України-Руси», готуючи його до друку у далекому 1898 році. Свою фундаментальну працю видатний історик, голова Центральної Ради УНР почав писати у 1896 році, а задумав ще навчаючись у гімназії. У тій же Передмові автор писав, що твір цей має бути корисним, бо досі ще не було «науково зробленої історії українсько-руського народу, що обіймала  б весь час його історичного існування».

М. Грушевський вважав за необхідне дослідити історію різних гілок східного слов’янства, кожного народу окремо. Усупереч панівній тоді (як і зараз!) в офіційній російській історіографії ідеї «общерусскої» історії підкреслював, що Київську державу створила винятково «українсько-руська народність». Він наголошував, що вивчати треба історію народу, а не держави.

Хронологічно 10-томна «Історія України-Руси» охоплює час від доісторичної доби до другої половини XVII сторіччя. Саме 1 том розповідає про геологічні зміни з часу вимирання динозаврів, льодовиковий період, появу перших людей, їхній побут і ведення господарства, про формування праслов’янської території, ареал розселення народів, про основні соціальні, політичні, економічні та культурні процеси до початку XI століття.

Цікаво описує М. Грушевський прийняття християнства. Зазвичай в уяві пересічного українця це подія, що відбулась у 988 році, ми не замислюємося про болісність цього процесу зміни світосприйняття для багатьох людей. Історик показав його тривалість, що мав місце багато десятиліть як до, так і після 988 року, та охопив різні верстви суспільства. Узагалі для М. Грушевського історичний процес сповнений живих людей з їхніми емоціями та долями.

Важко переоцінити значущість цієї праці навіть через 125 років після початку її виходу в друк. Видатний історик та політичний діяч  М.С. Грушевський, показав, який довгий, складний та самобутній шлях пройшов український народ до своєї державності. Нам є, що вивчати, є, чим пишатись, є, що будувати, є, що захищати. Уся творча спадщина вченого досі залишається актуальною та повчальною для нас.