Незабаром канікули!

Пропонуємо віртуальний перегляд книг, які надійшли до бібліотеки  у червні 2019 року.

А також вітаємо всіх наших читачів з початком відпусток та канікул. Гарного відпочинку!
До зустрічі!

Найгуманніша професія

Цього року День медичного працівника припадає на 16 червня. Працювати в медичній галузі – це не лише робота, а – Служіння, що вимагає надвисокої професійності й моральності. Лікар є живим щитом, що стоїть на заваді всесильній смерті. Він бореться з нею й часто перемагає!

Від щирого серця вітаємо усіх, хто присвятив себе медицині, з професійним святом – Днем медичного працівника! Прийміть слова безмежної вдячності за ваші чуйні серця, золоті руки, повернуте здоров’я та врятовані життя! Нехай добро і радість панують у ваших серцях!

Із 12 червня в центральній читальній залі діє книжково-ілюстративна виставка-вітання «Покликання – лікар». На виставці експонуються книги з медичного права та охорони праці в галузі.

Везалій. Епітоме.

Чи ви знаєте, хто такий Андреас Везалій (або Везаліус чи Віттінгс)? А це ж йому треба дякувати за створення анатомії як науки, бо саме він попри заборону на розтин людського тіла (за що можна було втратити життя) вивчав його, розрізаючи свіжі трупи. Матеріал для досліджень студент Везаліус зберігав у своєму помешканні, знімаючи трупи злочинців зі шибениць за стінами міста. Адже він розумів, як мало знали про склад та організацію людського тіла Аристотель чи Гален, оскільки останній базував свою теорію на розтині тварин. Але в I половині XVI сторіччя лікарів учили тільки на їх книжках.

Систематизувавши всі свої дослідження, Везаліус у 1543 році видав фундаментальну працю у 7-ми томах під назвою "Будова людського тіла, в семи частинах" ("De humani corporis fabrica, libri septem"). Ілюстрації для цього твору зробив учень Леонардо да Вінчі – художник Калькар. У 1555 році автор зробив друге доповнене видання свого твору, який став основою сучасної анатомії.

Важко уявити, що довелося пережити вченому, відстоюючи нові погляди. Послідовники Галена не хотіли сприймати нічого нового, вони спрямували всю свою силу на боротьбу з ним та його наукою, що зрештою і призвело до смерті засновника анатомії та методики секції.

Андреас Везаліус видав ще одну книжку – скорочену версію свого семитомного твору, назвавши її "Епітоме", що в перекладі з давньогрецької означає "уривок". У фонді нашої бібліотеки є російське видання 1974 року, з яким може ознайомитись кожен охочий.

"Криниця" на фестивалі

8 червня 2019 року народний аматорський хор «Криниця» вперше брав участь у Міжнародному фестивалі «Полтавська галушка», 

на якому поряд із багатьма колективами міста та області отримав Подяку. Це ще один значний крок вперед для впевненості і віри в свої сили для учасників колективу. 

Дякуємо  організаторам та  худ. керівнику Кульбашній В. за суперсучасний простір для проведення цього масштабного заходу.

Геній століть

6 червня – традиційний Пушкінський день, який відзначають із 1997 року. Пушкін – найвизначніший російський письменник, якого ще за життя називали генієм, вважали «першим російським поетом не тільки сучасності, але й усіх часів». До 220-річчя з дня народження Олександра Пушкіна, у центральній читальній залі бібліотеки УМСА оформлено книжково-ілюстративну виставку «Геній століть», на якій представлені книги про життя і творчість поета з фонду наукового абонемента.

З Україною Пушкіна пов’язує чимало фактів і подій. Дружина поета, Наталія Гончарова, була правнучкою знаменитого українського гетьмана Петра Дорошенка.

Пушкін був у творчих і дружніх стосунках із М. Гоголем, М. Маркевичем, М. Максимовичем. Він цікавився українським фольклором. Дослідники творчості Олександра Пушкіна називають сотні достовірних адрес перебування його в Україні (усі адреси пов’язані з перебуванням поета на службі – неофіційному засланні).

Свої враження про Україну Пушкін зафіксував у багатьох своїх творах, а також у таких рядках: «Я не находил в Малороссии ни одного человека, с которым мне удалось говорить выгодно к России расположенным… такая ненависть происходила от нарушения прав Малороссии, от упадка кредита и промышленности, от возвышенных налогов, которые в Малороссии произвели непомерную бедность».